Тези: Шевелюк М.М., Ратинський В. В. КУЛІНАРНИЙ ТУРИЗМ В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВІЙНИ

54 Тези: Шевелюк М.М., Ратинський В. В. КУЛІНАРНИЙ ТУРИЗМ В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВІЙНИ

КУЛІНАРНИЙ ТУРИЗМ В УКРАЇНІ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВІЙНИ

Шевелюк Михайло Михайлович, Доктор філософії з культурології, завідувач навчальних лабораторій кухарського профілю, Львівський професійний коледж моделювання і ресторанної справи, Львів

Ратинський Вадим Віталійович, Кандидат економічних наук., доцент, докторант, Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя,

Україна, як країна з багатою історією та культурою, має великий потенціал для розвитку кулінарного туризму.

Українська кухня відома своєю унікальністю та різноманіттям страв, які вражають смаками та запам’ятовуються надовго.

Проте, в умовах війни, цей сегмент туризму стикається з численними перешкодами.

Згідно з дослідженнями Gradus , які були проведені у листопаді 2023 для однієї з найбільших готельних мереж в Україні, в якому опитували українців щодо відпочинку

в Україні. Загалом в опитуванні взяла участь 471 людина віком 18−55 років, що проживає в Україні в містах 50к+, має дохід середній та вище. Згідно з цим, нині приблизно 70−75% українців розглядають відпустку як спокійний період, що ґрунтується на прогулянках, оздоровленні, медитації та інших аспектах. Цілком помітно позитивне ставлення саме до цього виду відпочинку, особливо в умовах війни.

Основними місцями відпочинку в Україні, за вибором респондентів, є сімейні готелі, апартаменти та котеджі в лісі або на горах. Загалом найбільш відвідуваними туристами нині є Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

Це зумовлено відносною безпечністю цих регіонів в умовах війни. Люди їдуть на відпочинок, щоб насамперед отримати ті емоції, які вони не можуть отримати вдома. Тому дуже важливим чинником при виборі готелю є додаткові сервіси.

Серед них можна виділити SPA, різноманітні розважальні заходи, такі як кулінарні майстер-класи та інтерпретаційні події, прокат спорядження для різних видів спорту, ресторани з цікавою концепцією, культурні події, екскурсії тощо [1].

Згідно даних Державного агентства розвитку туризму, за шість місяців повномасштабної війни надходження до державного бюджету від туристичної галузі впали на 25,7% [2].

Умови війни створюють значні виклики та перешкоди для розвитку кулінарного туризму в Україні. Деякі з найбільш суттєвих проблем, які можуть вплинути на цей сегмент туризму, включають:

1. Безпека та стабільність: Війна призводить до загрози безпеці та нестабільності в країні, що може відлякати туристів від відвідування.

2. Обмеження на пересування: Воєнний стан неминуче призводить до обмежень на пересування в певних регіонах країни, що ускладнює планування кулінарних маршрутів та відвідування ресторанів чи фермерських господарств.

3. Збої в постачанні продуктів: Війна однозначно призводить до збоїв в постачанні продуктів для готелів та ресторанів, що може вплинути на якість та розмаїття страв, які пропонуються туристам.

4. Зменшення потоку туристів: Війна призвела до зменшення потоку туристів до країни, що обов’язково позначається на виручці для галузі кулінарного туризму та призводить до скорочення робочих місць.

5. Пошкодження інфраструктури: Агресивні військові дії Російської Федерації, зокрема різного роду обстрілами цивільної інфраструктури в різних регіонах України ускладнює доступ до певних туристичних місць.

Одним з ключових аспектів розвитку кулінарного туризму в Україні є популяризація національної кухні та локальних продуктів. Українські страви, приготовані за старовинними рецептами, можуть стати справжньою окрасою кулінарних маршрутів та привабити до країни нових туристів.

Проте, в умовах війни цей процес ускладнюється збоєм в постачанні продуктів, обмеженням на пересування та загальною нестабільністю. Гастротуризм популяризується як тенденція в сьогоденному світі на основі знайомства з країною або регіоном через призму національних страв, дарує нові емоції та враження, які так необхідні сучасному туристу. Більше того, щороку відкриваються нові гастро-маршрути, вигідні як маленьким, так і великим виробникам послуг [3].

Іншим важливим аспектом є співпраця між суб’єктами господарювання для забезпечення сталого розвитку кулінарного туризму. Ресторани, готелі, місцеві фермерські господарства, виноробні та туроператори повинні спільно працювати над створенням цікавих кулінарних програм та пропозицій для туристів. В умовах війни ця співпраця може стати ще більш важливою для виживання галузі.

У Закарпатті існує приваблива "Дорога вина та смаку", яка об'єднала близько 20 виробників вина та сиру, що наразі активно функціонують. Це дає можливість подорожуючим у західній частині країни поєднати відпочинок на природі зі знайомством з гастрономічними особливостями цього регіону.

Крім того, туристи як внутрішні так і іноземні можуть поїхати на Рівненщину під час повернення додому або у свої регіони і скуштувати місцевий гастрономічний шедевр - м'ясний делікатес "мацик".

Подібна "Дорога вина і смаку" у Бессарабії наразі недоступна для туристів через близькість воєнних дій та високу ймовірність ракетних ударів [4].

Попри всі виклики та перешкоди, кулінарний туризм в Україні має великий потенціал для розвитку. Перспективи цього сегменту після перемоги України у війні та її завершення є обнадійливими. Можливості для відновлення та розвитку кулінарного туризму після кризи допоможуть не лише покращити економічне становище регіонів, зокрема й в майбутньому деокупованого Криму та деяких районів Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької та Харківської областей, а й позитивно позначиться на менталітеті суспільства.

Усе це свідчить про необхідність подальшого дослідження та розвитку кулінарного туризму в Україні. Лише шляхом спільних зусиль громадських організацій, бізнес- структур, державних установ та активної підтримки громадян можна досягти успіху в цьому напрямку. Кожен крок у цьому напрямку допомагатиме зберегти та розширити культурне надбання України і зробити її ще більш привабливою для мандрівників з усього світу.

Література:

1. New Voice: «Тенденції готельної сфери: які формати відпочинку обирають гості». URL: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/doslidzhennya-gradus-populyarni-napryamki-vidpochinku-ukrajinciv-ta-zmini-u-turizmi-pislya-pochatku-viyni-50398437.html

2. Смолінська С.Р., Білоус С.В. Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф. «Гостинність, сервіс, туризм: досвід, проблеми, інновації» (м. Київ, 6-7 квітня 2023 р.)

К.: КНУКІМ, 2023. 478 с. С.253-256. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГАСТРО-ТУРІВ В УКРАЇНІ ПІСЛЯВОЄННОГО ПЕРІОДУ

3. Фесенко Г.О. ГАСТРОТУРИЗМ ЯК АКТУАЛЬНИЙ ТРЕНД СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ СФЕРИ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ: DOI: 10.32702/2307-2105-2021.5.200 УДК: 338.48-6:641/642(477) / Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка», Київ, 12.05.2021 р. 7 с.

4. РБК-Україна. URL: https://www.rbc.ua/ukr/travel/kraftovye-produkty-vino-kuda-ukraine-mozhno-1658503922.html

img

Михайло Шевелюк

Дивись також